недоторканність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
недоторканність — [неидоторка/н :іс т ] н:ос т і, ор. н :іс т у … Орфоепічний словник української мови
імунітет — у, ч. 1) мед., біол. Несприйнятливість організму до збудників заразних хвороб, до отруєння; стійкість організму проти зараження, отруєння. •• Акти/вний імуніте/т імунітет, який виникає внаслідок імунної відповіді організму на введення антигену.… … Український тлумачний словник
охоронець — нця, ч. 1) Той, хто охороняє, стереже кого , що небудь. 2) Той, хто піклується про збереження чого небудь, оберігає щось. || Те, що загороджує, прикриває кого , що небудь від чогось небажаного, шкідливого, небезпечного і т. ін. 3) Той, хто… … Український тлумачний словник
габаскорпус — у, ч. Англійський закон 1679 р. про особисту недоторканність громадянина … Український тлумачний словник
охороняти — я/ю, я/єш, недок., охорони/ти, роню/, ро/ниш, док., перех. Оберігати від небезпеки кого , що небудь, забезпечувати від загрози нападу, замаху і т. ін. || Стояти на варті біля кого , чого небудь; вартувати, стерегти. || Забезпечувати, гарантувати… … Український тлумачний словник
харасмент — а, ч. У праві США – злочин, що порушує недоторканність приватного життя особи переслідуванням, домаганням та ін … Український тлумачний словник
